ВІДГУКИ ФАХІВЦІВ І ВИПУСКНИКІВ

Спасибі, школо журналістики «КОМІТЕТ»

«Навчання – світло, а невчення – тьма» – це понад двісті років тому сказав Олександр Суворов. Нині ці слова популярні не менше, ніж за життя великого полководця, можливо, навіть і більше. Однак останнім часом, коли я чую афоризм Суворова, то хочеться зробити невелику зноску: «Навчання без практики – ніщо». Який же сенс у здобутті знань, якщо ти не можеш або банально не знаєш, як їх застосувати?

Вступивши до університету, я захоплено чекала тієї миті, коли моїх знань вистачить для того, щоб я сама могла написати щось гідне і справді цікаве людям. Я ж мрію стати журналістом. У стінах альма-матері мене та інших студентів «годували» великою кількістю теорії і запевняли, що нам здобуті знання беззаперечно пригодяться, коли ми станемо представниками «четвертої влади». І, здається, ніби все добре, однак є одне «але». У процесі цього університетського навчання доводилося забивати голову речами, які не надто стосувалися до журналістики. І саме через купу таких предметів у мене й не вистачало часу бути журналістом. Замість того, щоб писати статті, нариси, замітки чи фейлетони, доводилося переводити кулькові ручки на десятки сторінок усіляких конспектів. А якщо серед нескінченних лекцій і можна було виокремити крихти справді потрібних знань, то на практиці застосувати їх було важко.
Та одного дня сталося так, що я потрапила до Школи журналістики «Комітет». І саме після цього зрозуміла, наскільки важливо не лише здобувати нові знання, а й застосовувати їх на практиці. По правді сказати, уроки цієї школи, певною мірою стали кориснішими за університетські! Адже тут я зрозуміла, яким має бути текст, щоб його читали, на які слова люди реагують добре, а на які навпаки. У виші більше звертали увагу на коми й орфографію. А це лише частина успіху тексту. До того ж завдяки школі я познайомилася з новими цікавими людьми. А головне – я зрозуміла помилки, яких припускалася раніше. Багато допоміг мені очільник школи Володимир Черкун, який наставляв мене, так би мовити, на добру путь. Одне слово, «Комітет» дає відчути реальну журналістику, якою вона є. І це головне.

Юлія Москаленко,
випускниця школи журналістики «КОМІТЕТ»

на фото: голова Департаменту правового захисту КСПО України Олег Сеніков і випускниця школи журналістики «КОМІТЕТ» Юлія Москаленко

Дуже вдячна …

Пів року тому знайшла вакансію на стажування в громадсько-правовий журнал «КОМІТЕТ». Журналістика – професія мрії для мене, тому дуже хотіла потрапити. І ось сьогодні, коли пройшла певний шлях, хочу поділитися враженнями.

Сказати, що здобула неоціненний професійний досвід – не сказати нічого. Коли відправляла пробний текст, переживала – думала, що не маю достатньо навичок, але Володимир Петрович, головний редактор та мій наставник, зателефонував та запросив спробувати. Це було щастя!

Кожного дня працювала над собою. Писала різні тексти та замітки, спілкувалася з цікавими людьми: керівниками, журналістами, артистами. І жодного разу я не залишилася сам на сам із своєю проблемою – як тільки виникало питання, одразу ж отримувала допомогу та підтримку. Знання, які отримала під час стажування, безцінні, і це змушує розвиватися та рухатися далі.

Момент, який найбільше запам’ятався – перше моє інтерв’ю. Колись спілкування з артистом було лише мрією, а зараз – спогад про чудовий досвід. Назавжди запам’ятаю ці емоції. Заслужена артистка Украхни Ірина Зінковська – українська співачка – яка погодилась на інтерв’ю, подарувала мені незабутні хвилини. Я відчула себе справжнім журналістом.

Володимир Петрович став для мене не тільки наставником, а й другом. Розповідав багато цікавих історій, вчив працювати з текстом, направляв та мотивував. Надзвичайно приємно відчувати підтримку та зацікавленість. І, на кінець, саме завдяки Володимиру Петровичу отримала шанс працювати в місці моєї мрії.

Дуже вдячна за те, що в моєму житті є журнал «КОМІТЕТ»! Буду далі навчатися, працювати над проектом, який подарував Володимир Петрович, та вдосконалювати навички журналістики.

Аріна Щедринська,
студентка Київського університету імені Тараса Шевченко

Журнал «КОМІТЕТ» - осередок знань та безцінного досвіду

Нині проходжу практику у журналі «КОМІТЕТ» і, зізнаюся, що раніше навіть не звертала уваги на деякі речі, що стосуються питань охорони та безпеки, про які, зокрема, і пише це видання. Та й взагалі в Україні не так багато існує професійно-тематичних ЗМІ, котрі глибинно досліджують цей серйозний аспект.

Журнал «КОМІТЕТ» майже двадцять років турбується про комфорт своїх читачів, висвітлює найактуальніші питання сьогодення. Видання робить добру справу: звертає увагу людей на важливе, допомагає розібратись у хвилюючих питаннях, налаштовує на правильний вибір, турбується про безпеку людей! Особливу увагу журнал приділяє сфері охоронних послуг і наголошує, що питання безпеки найліпше вирішувати з професіоналами.

Та й взагалі, «КОМІТЕТ» став і продовжує бути для мене осередком знань та безцінного досвіду, який щодня здобуваю, пишучи для його читачів.

Катерина Чала,
студентка Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка